Я не знаю як треба любить,
Щоб створить такі стрункі дерева,
І тюльпани, мерехтіння зір,
Котеня рябе, міцного лева.
Я не знаю, як треба любить,
Щоб усе це дарувати людям,
Що не хочуть Господу служить,
І багато ще по світу блудять.
Я не знаю, як треба любить,
Щоб мій вредний змінювать характер,
Бо не раз не можу гнів спинить,
Легше, мабуть, зупинити трактор.
Та одне лиш знаю, - сам Ісус
Вмер за мене, щоб тепер втішати,
Щоб я у болоті не загруз,
Сам Отець приходить рятувати.
Та я точно знаю, що Господь
І тебе бажає всиновити,
Ти скажи Ісусу: «Жду, приходь!»
І тебе Він буде так любити…
|
